Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
"Шевченка річниці відзначали в Янові в польський період, а Франка не пригадую, щоб відзначали" - дала нам відповідь Чопик Поліна, якій сьогодні 93 роки, а пам'ять її зберігає все чітко. В розмову 22 вересня 2006 року з корінним жителем Янова, 1931 року народження Великопольським Володимиром Михайловичем я пачув таку фразу: "Франка тут не любили", та саме в цей час нашу розмову було перервано новими обставинами. Декілька років тому піднімалося питання навіть, здається, в районній пресі, про повернення селещу старої назви Янів, що Франко бував тут один раз на риболовлі ... Чув я розповідь, що хтось з янівчан був в музеї Івана Франка у Львові і мав запитання до його деректора Романа Горака, та одержав відповідь, що немає письмових підтверджень, коли він тут перебував і скільки.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
Наведу таку публікацію: "Річка Верещиця і Янівський став - улюблені місця дозвілля письменника. Тут він милувався краєвидами. Міг рибалити з ранку до вечора; власноруч плів сіті і навчав цього мистецтва синів. Саме за цим заняттям застав Франка, М. Коцюбинський: "В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему 'Мойсей'. Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою". А польський поет Ян Каспрович так згадує про перебування письменника у Янові: "Прийшло літо, в редакції було душно, і кортіло виїхати за місто. Франко каже: "Їдьте зі мною до Янова на рибу"Поїхали ми до Янова. Ван мав своє улюблене місце над ставом, над малою кручею. Сів непорушно, як бронза, і нічичирк. Я за той час викупався, полежав на сонці і страшенно зголоднів; кажу йому: "Зайдемо до корчми, перекусимо"."-А я буду їсти, коли зловлю рибу, засмажу її вдома"... На це Я не міг погодтися і силоміць витягнув його до преславного ресторану, де, як ви знаєте, можна ковбасу або гуляш підправити міцною шабасівкою і пляшкою медівки. Вже стало вечоріти, а в наш "симпозіон" вриваються троє дідуганів, кримезних як ведмеді, добре на пітпитку. Не минуло і чверті години, як вони зчинили страшенну авантюру. Корчмар, переляканий, з лементом утік з кімнати. Конфлікт, як виявилось, виник через присутню там жінку; вона почала кидати склянками та пляшками. Франко спокійно підвівся з місця, налляв усім по чарці і сказав з усмішкою :"Вип'ємо за знайомство... Я бачу, що ви мене не впізнаєте... А це негарно. Вгадайте, де ми вже раз зустрічались?" Усі троє на нього, як задубілі, а лісничий, ще розлючений, гукнув: "Не пригадую!"-Це нічого,- відповів Франко. - Якби я жив у лісі так сами, як ви, я також не звертав би увагу на людей... Зайці та лисиці мають більшу цінність, ніж люди." І тут він, наче господар, сів на лавці і провадив дружню розмову далі: "Будь ласка, повторіть ваші вираз: вони дуже соковиті, зовсім народні. Я - письменник і хочу вжити їх в одному оповіданні про жителів лісів." Розсварені переглянулись і почали прислухатись до нього як до новака. А Франко став їм детально пояснювати, що таке фольклор, ніби сварка тут ні при чому. Ми, приятелі Франка, не раз заздрили його спокою і вмінню розмовляти з простими людьми".
Подається із путівника "Стежка Івана Франка" національного природного парку "Яворівський", "Меркатор" 2001, автори тексту С. Плесак, Г. Споляк.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
Виникло ряд питань щодо перебування його у Янові. Ігор Миколайович Божик - лікар - отоляринолог, довгий час проводить дослідницьку роботу з історії селища й друкується в місцевій пресі. 1 вересня 2006 року я при зустрічі з ним розпитав про наведену публікацію, з якої випливає, що Франко мав тут убогу хатину, де з сином виплітав рибацькі сіті. За цим заняттям застав його М. Коцюбинський.
Значить, в Янові побував також Коцюбинський? Ігор Миколайович заперечив це, і стверджував, що описана дія відбулася у Львові. Заперечив також те, що поема "Мойсей" написалась тут. Сумнівно поставився до запису. що Франко бував тут часто. Про малу кручу висловився, що то, напевне, мова йде в місцині Королевки.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
Я через декілька днів зустрів на подвір'ї Данила Федоровича Гупала, який проживає в тому ж будинку, що й Ігор Миколайович. Колись він був активним дописувачем районної газети "зоря" і мав там чимало публікацій Одну з них я пригадав про франка до якоїсь певної річниці. Мабудь, це був 1966 рік. Ця вирізка десь зберігається, але тепр її відшукати я просто не маю часу, бо потрібно дуже багато перекинути, всього, яке знесене в різні закутки під час побілки в кімнатах. Про зміст я пам'ятав. На моє запитання про публікацію про Франка в Янові Данило Федорович вказав, що він взяв це з розповіді жителя Залісся Скобала Михайла, який разом з Франком ловив чи допомагав йому ловити рибу. на питання де було любиме місце, відповів, що то була мала круча недалеко від основної дороги, де тепер будується ресторан на місці колишньої забігайлівки, прозваною "Голубий Дунай'. З правої сторони через дорогу була корчма. (Я саме пригадую, що на цьому невеличкому будиночку з під опалої штукатурки виднівся чорний напис з готичним шрифтом. Я вважав, що напис залився від німців часів другої світової війни. Ніхто про Франка, що тут бував, не розповідав. Обшарпаний будиночок, де надавали помешкання для прожиття різним сім'мям). Д.Ф. Гупало пригадав з розповіді Скобала Михайла, що він бував на прийомі у власника ставів, прізвище якого не пригадав. Про думку, що Франку тут був один чи всього декілька раз, він ствердно відповів, що бував тут часто, бо хто перейменовував би Янів на Івано-Франкове.
-А Михайло Скобало часом не батько Скобала Івана, що став відомим художником-живописцем і працював викладачем у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтве?
-Так, так, батько! - відповів Д.Ф.
Такі цікаві переплетення - подумав я.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
22 вереся 2006 року біля училища я зустрів Великопольского Володимира Михайловича, і якраз осінила думка розпитати про Франка в Янові. Він з давньої родини, що постійно проживала в містечку, 1931 року народження. він відразу пригадав, що "на самому горбі біля ставу був дерев'яний будиночок одноповерховий під червоною дахівкою (певне, черепицею). Запам'ятався, бо всі його називали хатою Франка". Я не повірив "такому відкриттю" і перепитав його , що на давніх фото є зображення будиночка на косі.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
- На Косі була станція спортова за Польщі, де брали човни для прогулянок. А будиночок стояв саме на горбі, близько того місця, де тепер стоїть водонапірна башня.
- Ви маєте на увазі будиночок через дорогу? Де прожива Степан Петрович Василишин?
- Де проживав Василишин,(перечислено ще зоп'ять сімей, до прізвищ яких я не дослухувався), була корчма за Австрії і за Польщі! Мені так розповідали і я так кажу. Ще й сам пам'ятаю! А хата Франка було на горбі! Тоді там дерев таких не було.
З помешкання напроти нас вийшла саме в цей час Смайлюх Стефанія. Її підкликав мій співрозмовник і задав їй питання про Франкову хату. Вона підтвердила, що така хата на горбі стояла.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
Далі він розповів, що "цей будиночок був ще в 1950 році, коли я йшов в армію, був безпризорний, вікна вибиті, а всередині запаскудженний... В 1964 році, коли я повертався з армії" його вже не було.

Додано (20.03.2011, 00:06)
---------------------------------------------
Якщо це є правдою то можна тільки пожаліти, що ніяких слідів не залишилося від цієї пам'ятки про Івана Франка. Та найбільшою втрата є моральна. Будиночок корчми також розібрали вже в 80 -і роки, коли цю територію передали меблевему комбінату. Чи залишились якісь фото, не відомо. Там облаштували спортмайданчик. Коли почав приїджаати Франко до Янова? Повернімося до історії і знову зацитуємо з попереднього джерела: "21 листопада 1895 року було відкрито залізничний рух зі Львова до Янова. Залізницю збудував Галицький іпотечний банк з розрахунком, що нею будуть користуватися сотні львів'ян з метою відпочинку на лоні природи. Біля ставу були влаштовані купелі. За користування кабіною для родягання брали 25 кр. Вартість проїзду зі Львова до Янова коливалась від 42 кр. до 1 зр. 42 кр. (в залежності від класу вагону). Поїзд прибував до Янова три рази протягом доби. Ці прогулкові поїйзди їхали зі Львова дуже повільно і хтось з сучасників писав в газеті, що можна швидше до Янова пішки зайти, ніж заїхати поїздам. Для відпочиваючих восени 1896 року за проектом архітектора Івана Левинського в Янові був збудований готель. У 1898 роц банк збодував ще 6 вілл для приїджих".

Додано (20.03.2011, 00:07)
---------------------------------------------
13 вересня 2006 Богдан Петрович Сойка розповів, що сліди від готелю та вілл ще є й тепер на місці верхньої площадки стадіону.
Отже, можна догадуватися про перебування І. Я. Франка, навіть відновити його "справжню стежку", де ходили його ноги. Будинок залізничного вокзалу ще зберігся, хоч там вже зроблено добудови і намічені нові. Далі йде стежка до колишнього будиночка, корчми. Можливо перебував він і в готелі. Про інші місця записів і спогадів немає. Запам'яталась одна розповідь колишнього директора Страдчівського лісництва Петра Яковича Жигалова, розумного і допитливого в усіх сфер сусп. життя, в 1965 році біля хвіртки майстерень училища. Виднілась в димці Королевка, а він розповідав якісь історії про неї. Згадав і про Франка, і що нібито звідци пішла його хвороба, що нібито її подарувала навмисно підіслана красуня. Про захоплення поета в цій сфері та хворобу коротенько написано в газеті "Експресс" 23-31 серпня 2006 року з нагоди 150 -ти річчя з дня народження...

Додано (20.03.2011, 00:07)
---------------------------------------------
Коли почав Іван Франко відвідувати Янів? Не раніше, як з 1895-96 року, коли почав курсувати поїзд. Він одружився з Ольгою Хоружинською в 1886 році в травні місяці. В 1894 році він живе "півтора кілометра від міста" і бігає з роботи по декілька раз бавити дітей. Найстарший син Андрій помер в 26 років, очевидно в 1913. Тоді Франко вже мав параліч пальців. В кінці поеми "Мойсей" написано: Львів, січень до липня 1905.
Можна всіляким слухам і розмовавм не вірити, але варто би дослідникам і перевірити. Не заради знайти якісь негативні, бо в кого їх не можна знайти, а для встановлення достовірності.

Додано (20.03.2011, 00:07)
---------------------------------------------
Цілком можливо, що поему "Мойсей" він написав частоково також і у Янові.

Де він ще тут бував, потрібне грутновне дослідження..."