Між Яворовом і Львовом, на березі мальовничого ставу, який насправді можна величати озером, розкинулося невеличке селище міського типу Івано-Франкове, історична назва якого до часу перейменування у 1946 році — Янів. Це містечко заснував у 1611 році писар землі львівської, маршалок посольського двору Ян Свошовськмй на землях, подарованих йому польським королем Сігізмундом III. Жителі містечка спеціалізувалися на обслуговуванні купців, які подорожували торговими шляхами з Варшави до Кам'янця-Подільського та з південної Росії до Сілезії. У першій половині XVІІІ століття Янів отримав магдебурзьке право, що узаконило становище його як міста. Покровителем Янова з давніх часів е архангел Михаїл, який зображений на гербі містечка.Містечко Янів (радянська назва з 1945 року «Івано-Франкове» так і не прижилася) заснував з дозволу короля Сигізмунда ІІІ Вази у 1611 році підкоморій Ян Свошовський. Дідич Янова був спершу православним, навіть виступив проти Унії, але згодом став латинником, відписав отцям домініканцям своє село Бірки і збудував у Янові костел Пресвятої Трійці. Тут була похована Констанція з Чарторийських Понятовська, мати останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. За Свошовського ж Янів отримав Магдебурзьке право, привілей на два базарні дні щотижня і два щорічних ярмарки. 1895 року до Янова проклали залізницю. На початках ХХ сторіччя містечко налічувало 2,6 тисяч мешканців. 1984 року Янів став центром природного заповідника «Розточчя», який згодом трансформувався у Янівський національний природний парк.
Повна історія Янова тут