Зважаючи на звинувачення Тендерної палати України у системних порушеннях при проведенні тендерів львівських обласних чиновників, тижневик „Карпати” провів журналістське розслідування, в якому намагався з’ясувати всі подробиці конкурсу із приватизації колишньої бази відпочинку „Янів”, який нещодавно відбувся. Нагадаємо, саме у селищі міського типу Івано-Франкове, на базі "Янів", футбольний клуб планував спорудити нову навчально-тренувальну базу для команди і створити там належну інфраструктуру, яка б дозволила спортивному комплексу стати резиденцією для одного з учасників чемпіонату Європи 2012 року.

Такі інвестиційні зобов’язання у разі перемоги у тендері повинні були взяти на себе „Карпати”. Однак переможцем став інший учасник – фірма ТзОВ „Готель Бутік”, яка не пропонувала особливих умов подальшої експлуатації „дачі Добрика”.

Резиденція для Євро чи готельний бізнес?

ТзОВ „Готель Бутік” орендує офіс на вулиці Олени Степанівни, 47. Саме з цього об’єкта я розпочав розслідування. Однак поставити свої запитання комусь із керівників фірми відразу не вдалося, охоронець відповів, що вперше чує таку назву організації. Згодом, щоправда, вдалося у приміщенні відшукати директора фірми Юрія Романюка, який погодився відповісти на усі запитання. Зокрема, він розповів, що його фірма створена нещодавно, і тому не всі охоронці в офісі знають про неї. За словами Юрія Костянтиновича, який, до слова, раніше працював директором іншого ТзОВ – „Міні-ельдо”, що торгувало какао-порошком, в його бізнес-планах - розвинути „Янів” і створити там готельний відпочинковий комплекс. На запитання про власників фірми і чи не мають вони випадково якогось стосунку (наприклад, партійного) до орендаря бази „Янів” - фірми „СофтСерв” - директор розповів, що ця інформація – комерційна таємниця.

"Навіть якщо статутний фонд підприємства мінімальний (40 чи 50 тисяч грн.), це не означає, що фірма не може заплатити певну суму за певний об’єкт. Я розумію: якщо ми не заплатимо, "Янів" у нас заберуть і не повернуть тих 10 відсотків початкової вартості, які ми заплатили перед початком конкурсу. Отож ми втратимо 314 тисяч гривень", – так відповів Юрій Романюк на за питання про спроможність його фірми оплатити суму у 5 мільйонів 750 тисяч гривень, яку запропонував "Готель Бутік" на фінішному етапі конкурсу. Також директор-переможець зазначив, що усі документи "Готель Бутік" подав в обласну раду вчасно і не пропонував спеціальних умов експлуатації бази "Янів".

Словом закону

Приватизація колишньої бази "Янів" відбувалася у два етапи, про це розповів начальник Управління майном спільної власності Львівської обласної ради Микола Бандра (саме підзвітне йому управління проводило тендер шляхом конкурсу). У першому брали участь шестеро учасників, а після оголошення попереднього переможця нові пропозиції надали вже чотири фірми. Серед них: ТзОВ КПФ „Карпати”, ТзОВ „ТБ-Будінвест”, ТзОВ „Готель Бутік” і підприємство „Гарант” (Львівська обласна організація товариства глухих). Переможцем конкурсна комісія визнала саме "Готель Бутік", який запропонував найбільшу ціну за об’єкт. За словами начальника, основним критерієм визначення переможця у цьому конкурсі була запропонована ціна.

Ознайомившись із Законом України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", який саме врегульовує процес проведення таких тендерів, виявилося, що не всі його статті було належним чином взято до уваги обласним керівництвом. Зокрема, у статті 14 Закону йдеться: "Продаж об’єктiв малої приватизацiї за конкурсом полягає у передачi права власностi покупцю, який запропонував найкращi умови подальшої експлуатацiї об'єкта або за рiвних умов – найвищу цiну". А як уже зазначалося вище, "Готель Бутік" не пропонував особливих умов експлуатації об’єкта. У той же час ФК "Карпати" пропонував соціальну програму – клуб хотів інвестувати в "Янів" кошти і допомогти країні провести на високому рівні чемпіонат Європи з футболу 2012 року. І тому повинен був перемогти у тендері, навіть пропонуючи нижчу ціну, аніж "Готель Бутік"! Чиї ж інтереси лобіювали, коли приймали незаконне рішення в обласній раді, наразі з’ясувати не вдалося.

Є й інші не до кінця зрозумілі нюанси цієї справи. Як узагалі обласна рада могла передати у власність державний об’єкт щойноствореній приватній структурі, яка взагалі не має іміджу? Де впевненість, що база "Янів" після приватизації й надалі не перебуватиме у стані занепаду? Адже саме для його розвитку й виставили об’єкт на приватизацію. Хто відповідатиме за цю безгосподарність? У світовій практиці державну власність намагаються передати якомога відомішій фірмі, яка має необхідні ресурси і можливості для того, аби розвивати колишній державний об’єкт. У нас же базу "Янів" віддають у руки фірмі, про напрями діяльності й статутний фонд якої ніхто нічого не знає.

Як запевнили газету юристи, вищевказані факти можна вважати порушенням процедури проведення тендеру шляхом конкурсу. При оскарженні результатів конкурсу на їх підставі суд прийматиме рішення на власний розсуд, адже немає законодавчої бази у вирішенні таких питань. Зараз же ФК "Карпати" написав на адресу управління лист-клопотання з проханням ознайомитися з матеріалами конкурсної справи. Після того, як клубу їх нададуть, можна буде дізнатися, чи всі учасники конкурсу були у рівних умовах і чи конкурс відбувся без інших порушень закону. Коли готувався матеріал, відповіді від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ще не було, і якщо матеріалів тендеру не нададуть добровільно, тоді їх вимагатимуть у судовому порядку. Після ознайомлення з цими матеріалами, ФК "Карпати" планує оскаржувати результати конкурсу за допомогою служителів Феміди.

Петро Димінський
Почесний президент «Карпат»

- Уся земля в Україні належить народу, а не обласній раді. «Карпатам» потрібна нова база, щоб футболісти змогли нормально готуватися до ігор. Таке місце є в Івано-Франковому під Львовом. Ми були готові купити її, готові були заплатити серйозні гроші. Але обласна рада надала перевагу фірмі, яка створилася буквально перед початком тендеру. Взагалі, дивна річ: якби влада хотіла заробити на цьому більше грошей, то розумніше було б зробити аукціон, а не тендер. Ми все одно пішли б на такі умови. На мою думку, цим питанням повинні займатися правоохоронні органи і фонд державного майна.

Юрій Романюк
Директор "Готель Бутік"

- Сказати щось про чесність чи нечесність проведеного тендеру не можу. Наша участь у конкурсі обмежилася мінімальним спілкуванням з представниками чи то "Карпат", чи то обласної ради: заявка, приймальня, лист з результатами. Ми сіли, подумали, що нам цей тендер цікавий, і вирішили взяти у ньому участь. Можливо й дійсно моя фірма запропонувала завищену ціну, однак це – наша справа. Ми діяли у межах закону. Про інших учасників конкурсу я не знаю нічого.

Микола Бандра
Начальник Управління майном спільної власності

- Тендер проведено згідно з чинним законодавством, тому мені не зрозумілі будь-які звинувачення. Конкурс повинен відбуватися так, щоб учасники нічого не знали один про одного. У цьому й полягає змагальність. Якби було б не так, то можна вважати тендер недійсним. Той, хто запропонує найвищу ціну, і виборює право на приватизацію об’єкта. Так передбачено законом.

Стаття належить сайту fckarpaty.lviv.ua