«Аліса» вже у нас: репортаж з прем'єри  

Фото Геннадия Гаронски

Народ розкупили квитки по 80 грн за кілька днів, багатьом полювання споглядати ефект IMAX 3D. У сусідньому «Блокбастері» зал не був заповнений, а тут - під зав'язку, всі 278 місць.

Фото Геннадия Гаронски
 

  Що сказати про фільм? Мабуть, що він своєрідний. Так, він на любителя - як сон, який може здатися безглуздим і чужим, а може зачарувати і полонити уяву. І якщо ви той самий любитель, то 100 хвилин задоволення вам забезпечені. Бертон давно захоплюється анімацією, раніше він працював у студії Діснея, але його захоплення похмурою готичною тематикою спершу не вписувалося в райдужний формат студії. Тепер ось вписалася.

  Особисто для мене Бертоновская «Аліса» виявилася сном-казкою. Як і хотілося: таємниці, ключі, крихітні дверцята, «з'їж мене" і "випий мене», хащі, замки і замки, дивні не зовсім люди і дивовижні зовсім не люди.

  Причому все було незвично - навіть добиралася на сеанс з пригодами. У якийсь момент виникло відчуття, що Білий Кролик вирішив познущатися вдосталь і підсунув спершу не той тролейбус, а потім - дивного таксиста, який по дорозі цікавився, чи я підтримую зв'язку з естонськими і латвійськими репортерами (до гальма не торкалася!) 



  У фільмі фігурують персонажі, предмети, фрази та цитати з книг «Аліса в Країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі», але сюжет інший. Власне, кіно знімалося не з книжок, це самостійний твір зі своєю історією (автор сценарію - Лінда Вулвертон, яка працювала колись над «Королем-Левом»). Алісі Кінгслі 19 років, її хочуть засватали за нудного, зате лорда, але вона тікає від відповіді (у прямому розумінні слова), провалюється в нору, і далі починається найцікавіше. Світ Країни чудес поділений на два табори: Червоної та Білої Королеви. Вони сестри, і це аж ніяк не перешкода для зведення рахунків на полі битви. У Червоної в підпорядкуванні суворий Червоний Валет, страшний Бурмоковт та інші дивовижні істоти. У Білій - крім армії, є меч, яким можна вразити Бармаглота. Але, як звичайно, зброю треба спершу добути. Ах, так, і знайти героя, що взявся б цей меч використовувати за призначенням.



  І є, звичайно, Божевільний Капелюшника. У нього своя історія, він в опозиції, за Білу Королеву, і прекрасний у своїй шаленстві і вираженні емоцій. Питання всього його життя: «Що спільного у ворони і шкільної парти».

Бертон згадував, що казки Керролла завжди були «історіями про дівчинку, що ходить від одного персонажа до іншого», і він не відчував емоційного взаємодії, тому хотів, щоб його творіння стало справжньою історією, а не послідовністю подій. 



Щодо акторів, то тут теж все дуже барвисто: австралійська актриса Мія Васіковская в ролі Аліси (відмінний дебют), Джонні Деппа у ролі Капелюшника, Хелена Бонем-Картер - Червона Королева, Енн Хетуей - Біла Корольова, Кріспін Гловер - Валет, а також Крістофер Лі, Майкл Шин і Стівен Фрай - озвучка всяких Бармаглота, Білих Кроликів і Чеширский котів.

До речі, про озвучці ... Український переклад професійний і більш ніж колоритний, але спочатку «Аліса в Країні чудес» була прочитана російською, і всі назви, новий і старі, звучали трохи незвично. Наприклад, Бурмоковт - Жільберковт. А ще Дальнокрай, Зрублавмеч, БРІК-Дрига, приварний день ... Рядки вірша: «Варькалось, Холявко шорькі пирялісь для наведення, і хрюкотілі Зелюк, як мюмзікі в мове» - не зможу повторити у вітчизняному варіанті, хоча вони точно фігурували.

Радують імена героїв. Наприклад, Червону Королеву звуть Езловета, скорочено - Злося. «Розборки» в її замку викликали напади пирхання від сміху, навпіл з острахом. Хелена Бонем-Картер, не шкодуючи голови, зіграла у фільмі свого чоловіка вельми розповсюдженний в побуті тітку. Правда, не у всіх таких тіток є можливість ефективно покричати в своє задоволення: «Відрубати їй голову» і «Голову йому геть!»



  Дуже добре, у дусі Бертона, похихотіли над Білою Королевою, яка вся з себе принцеса і аристократка по звичкам (готуючись до ролі, Енн переглядала фільми з Гретою Гарбо), але ніщо непрінцессінское їй не чуже. 



Чеширский Кот мурчіт, як і належить котові, у нього пухнасте черево, яку хочеться погладити, в залі для глядачів лунали дівочі солодким зітхання. Але посмішка - така, як треба. Він не хороший і не поганий, він Чеширский. І це чудово.

  До речі, а ви знаєте, що спільного у ворони і шкільної парти? Подивіться фільм, може, стане ясніше.