Головна » Статті » Околиці Янова » Крехів (Крехівський монастир)

Крехів (Жовківський район)
Історія
                       Крехів
Крехів вперше згадується в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в селі Желдець. На початку XVII століття за 3 км. від Крехова був заснований монастир. У 1669 році монахи побудували навколо монастиря укріплення, перетворивши його на фортецю. В 1672 році турки обложили монастир, але взяти його не змогли. В 1698 році монастир відвідав російський цар Петро I. У 1860 році на території села було знайдено скарб бронзової доби (приблизно X-VIII століття до н.е.).
[ред.]
Джерела

"Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських" так описує село Крехів:« Крехів (пол. Krechów) - разом з присілком Камінь та Крехівським монастирем, село в Жовківському повіті, 12 км. на захід від Жовкви. На північ лежать Кунин і Руда Крехівська, на схід Нова Сквар'ява, на південний-схід Фійна, на пд.-зах. Брище. Східною частиною території села пливе потік Фійна, з пд.-зах. на пн.-сх., на північному-заході території села - потоки Бзинка і Кислянка. Посередині території села лежить сільська забудова (267 м над рівнем моря), в південній вищій частині (365 м над рівнем моря) лежать присілки "Козулька", "За пасікою", а на південь від них "Василіанський монастир" (монастир з фільварком). Ця частина території села є лісистою. В північно-західній стороні, над Бзинкою і Кислянкою лежать території мочар. Одна частина села називається Каменем. Власність більша (маєток Міцевського) має орної ріллі 340, лугів і городів 113, пасовищ 37, лісу 91 моргів; власність менша (селянська) має орної ріллі 1486, лугів і городів 624, пасовищ 215, лісу 19 моргів. В 1880 році було 942 жителі в гміні, 84 на території двору (близько 100 осіб римо-католиків, решта греко-католики). Парафії римо-католицька в Жовкві, греко-католицька в селі, належить до Жовківського деканату Перемишльської дієцезії, має філіали в Брищі, Фійні, Горбовиці, Гутиську, Проваллі, Руді Крехівській, Шабельні і в Крехівському монастирі. В селі є церква Св. Параскевії та Василіанський монастир з церквою Св. Миколая, однокласна школа, гмінна кредитна каса з капіталом 621 злотий і гуральня... 

...За часів Речі Посполитої належав Крехів до королівської власності у Львівській землі. В люстрації тієї землі з 1661-1662 рр. (Рукопис Оссолінських №2834, фол. 220-226) можна прочитати: "Тієї держави власником є пан Францішек Стадніцький з Змігроду з пані дружиною своєю за привілеєм короля. Двір в Крехові: Той після війни угорськоїнаново власником теперішнім немалим коштом збудований. Будинок перший новий, в якому 2 кімнати закінчені, інші 2 закінчити мають; в другому будинку 3 кімнати з коморами і кухнею; в третьому будинку, де підстароста проживає, 2 кімнати; стайня одна на 30 коней, інша на 15; земляних комор 3. Подвір'я навколо обкошене. Бровар стоїть перед двором. Село Крехів: це село віддавна на 33 півланках посаджене, між якими є півлана вибранецького і півланок інший ландвійтовський. Підданих в цьому селі перед війною було 200, тепер тільки осідлих 20, які на 2 ланах сидять і чиншу з четверті лану дають по 20 грошів. Бортників в цьому селі 30, перд тим було їх 5; мельник 1.Загородників було перед війною 23, тепер 8. Корчма в цьому селі перед війною була і добре працювала, однак через те, щопиво з двору на село дають, накладаємо на неї провенту 300 злотих. Друга корчма в бору, яку тримає учтивий Андрій Боровець... ...Границі це село має: з Добрушином з однієї, з Глинськом з другої, з Мецєжинем з третьої, з Мокротином з четвертої сторони. Сума провіанту з цього села 1363 злотих 20 грошів... ...До Крехівської держави належать села: Скварява, Чайкова Вілька, Кунин, Воля Кунинська..."

                                                          Дерев'яна церква монастиря

                                                                  Крехів

                                                                Брама монастиря

                                                            

                                                            Крехівський монастир

                                                            

Це одне із давніх місць масового паломництва. Найбільше людей прибуває до цього святого місця 22 травня, у день перенесення мощів св. Миколи. Тут розташований Крехівський монастир, який відомий декількома чудотворними іконами. У туристів особливо популярним є цілюще джерело в Крехові.

Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіль та Сильвестр. Вони ще у 1613 р. поселились у вирубаній у скалі печері за 12 км від м. Жовкви. З часом ченців стало більше, і вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, а пізніше церкву Преображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі. За його мурами не раз рятувалось багато людей, особливо під час нападів татар. У 1721 р. Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. Монастир славився своїми Чудотворними іконами, яких у Крехові було три: дві ікони Богородиці (одна з Верхрата) та ікона святого Миколая Великого. Була і монастирська бібліотека, що налічувала більше 400 книг, з великим архівом. Проте з часом монастир зазнав багато бід. Його грабували і поляки, і австрійці, і більшовики. У 1949 р. він був закритий, а в його спорудах розмістили дитячий будинок, згодом школу-інтернат для розумово-відсталих дітей.

Відродження святині наступило 29 серпня 1990 р. Тоді до Крехова повернулися ченці оо. Василіяни, що прибули з Гошева. На середину 90-х років у Крехівському монастирі мешкало більше 80 братів, які з'їхалися майже з усієї України.



"Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських" так описує село Крехівський монастир:« ...Василіанський монастир розміщений в гарній мальовничій місцевості. Від сходу, заходу та півдня оточують його узгір'я, покриті листяними лісами, та мають часом пологі а часом круті схили та де-не-де перерізані лісовими хащами з скелями та урвищами. На північ від монастиря тягнеться неозора рівнина, на якій лежать розкидані села та осади, урожайні ниви, що перетинаються місцями річками. Монастир був колись укріпленням і тому досих пір має багато ознак укріплення. Товстий, чотирьохбічний мур оточує всю територію монастиря. На кутах муру знаходяться восьмигранні вежі, а перед в'їздною брамою, оздобленою кам'яною скульптурою Св. Миколая, над глибоким ровом підноситься кам'яний міст. Посередині обширного монастирського подвір'я стоїть церква з трьома куполами, збудована з білого каменю в італійсько-візантійському стилі, біля неї стоїть зліва висока, восьмигранна дзвінниця, а з правої сторони будівлв монастиря. З внутрішньої сторони мурів знаходиться обширний город. Кільканадцять років тому виходив на подвір'ї між старими липами струмок холодної води, який витікав з віддаленого джерела, але з часом труби позатикались, а коштів на відновлення не вистарчає. В монастирській бібліотеці знаходились численні та цінні староруські, а також польські та латинські друковані книги та рукописи. Всього в каталозі було 396 книг, найстарша хроніка була з 1493 року. На віддалі четверть милі від монастиря на північ, стояв біля бровару на невеликій могилі, високий кам'яний стовп, увінчаний хрестом, і поставлений згідно легенди на тому місці, де було вбито сина хана татарського гарматним вистрілом з північної башні...





Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Крехів_(Жовківський_район)
Категорія: Крехів (Крехівський монастир) | Додав: AndroID (23.01.2010)
Переглядів: 3931 | Коментарі: 3 | Теги: Жовківський, Україна, Жовква, монастир, служба., Крехів | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
avatar
1
я там нераз на дирчику був!
avatar