| Головна » Статті » Янів (Івано-Франкове) |
Кілька штрихів до історії костьола в Янові
| Кілька штрихів до історії костьола в Янові Відомо, що 8 серпня 1614 року подружжя Свошовських заснувало в Янові костьол під патронатом Івана Хрестителя, Богородиці та архангела Михаїла [42, т.10, док.3190]. Для його функціонування був визначений певний грошовий фонд, земля, десятина від вилову риб у янівському ставу та з млинів. Відомо, що в цьому ж костьолі знаходився образ Богородиці, знайдений поляками на місці якогось здобутого ними козацького табору. Вояк, який його знайшов, подарував образ ксьондзові Якубові Хшестовському з Янова. Той образ пізніше користувався в Янові славою чудотворного [47, с.5]. Свошовський дав костьолові великі ділянки поля біля Волі Добростанської, ставок під Лелехівкою, право вільного побору дерева в лісах та вилову риб сіткою в янівському ставу по середах та п'ятницях для потреб костьолу. Ксьондз мав право вільно молоти своє збіжжя у обидвох янівських млинах: заліському та петриківському. Костьол отримував 300 зол після кожного спусту янівського ставу [47, с.13]. Отже, матеріально янівський костьол та ксьондзи були добре забезпечені. Але власниця міста Єва Стадніцька не тільки утискала українців, забороняючи їм будувати церкву. Вона також виганяла з парафії ксьондза Томаша Краковчика та не давала належних костьолові десятин. В його будинку зробила "пушкарню"(?), а ксьондз був змушений жити з добровільних пожертв парафіян [50, с.19]. Поняття "пушкарня" важко пояснити, бо польською мовою слово "пушка" означає "коробка, ящик для пожертв". Вдова Яна Свошовського в лютому 1646 року підтверджувала, що її чоловік фундував костьол [42, т.10, док.4200]. 10 серпня 1653 року король Ян-Казимир підтвердив для костьола привілей Яна Свошовського [42, т.10, док.4475]. В грудні 1670 року король Михайло Вишневецький наказував Миколі Бєгановському давати до костьолу десятину [42, т.10, док.5202]. Мабуть Бєгановський чинив так як Свошовська. 1718 року ксьондз Вавжинець Перовіч розпочав довгий судовий процес з міщанами та Маріанною Тарловою, воєводиною любельською, які забрали частину костьольних земель. Лише в 1732 році закінчився цей процес (пані віддала костьольні землі на наказ короля), але завершував його вже ксьондз Ю.Смоковський, який від 1729 року був парохом міста після смерті Перовіча. Перовіч ще 1702 року відремонтував костьол, а в 1724 році добудував до нього крипту. 6 липня 1711 року хтось вкрав з костьола 2 капи та 6 фелонів (орнатів) [5б, і.ЗК-39]. Смоковський заснував дім притулку для старців, ЯКИЙ існував до 1772 року. В 1774 році костьол був відновлений і посвячений архиєпископом Вацлавом Сєраковським 29 травня 1774 року під час канонічної візитації [47, сі2]. В 1820 році костьолові належали 188 моргів угідь [2, сі 1]. Серед них було 150 моргів лісу [1, сі 17]. Церква своїми можливостями не могла рівнятися з костьолом. В 1759 році в місцевому костьолі була похована Констанція Понятовська, мати останнього польського короля. Вона померла в Мальчицях 27 вересня [47, с.13]. її чоловік Станіслав Понятовський 20 березня 1760 року зробив великий запис на користь янівського костьолу [50, с.43]. У 1930 році ксьондз Михайло Ляхевич мав тут 796 вірних. Парохом Янова був з 1921 року [21, с.24]. | |
| Переглядів: 2069 | | |
| Всього коментарів: 0 | |